пʼятниця, 10 жовтня 2014 р.

«Моя дружина захворіла. Схудла, змарніла, плакала і зривалася на всіх, перестала стежити за собою. Я думав ми скоро розстанемось. Але потім вирішив діяти... Я обсипав її квітами, подарунками, компліментами, жив заради неї, говорив на людях тільки про неї. Не повірите - вона розцвіла і полюбила мене ще сильніше, ніж раніше. Я зрозумів: жінка - відображення вчинків чоловіки»

«Моя дружина захворіла. Схудла, змарніла, плакала і зривалася на всіх, перестала стежити за собою. Я думав ми скоро розстанемось. Але потім вирішив діяти... Я обсипав її квітами, подарунками, компліментами, жив заради неї, говорив на людях тільки про неї. Не повірите - вона розцвіла і полюбила мене ще сильніше, ніж раніше. Я зрозумів: жінка - відображення вчинків чоловіки»



Бред Пітт
«Моя дружина захворіла. Схудла, змарніла, плакала і зривалася на всіх, перестала стежити за собою. Я думав ми скоро розстанемось. Але потім вирішив діяти... Я обсипав її квітами, подарунками, компліментами, жив заради неї, говорив на людях тільки про неї. Не повірите - вона розцвіла і полюбила мене ще сильніше, ніж раніше. Я зрозумів: жінка - відображення вчинків чоловіки»





СПРАВЖНІЙ МУЖИК



Сидимо з подругою і сином в кафе. Синові 3 роки. Коктейльчик п'ємо. За сусіднім столиком сидить небідно прогнозований негр, вишукано потягує вино, і озирається навколо на предмет кого б зняти. Зауважує компанію з п'яти дівчат за сусіднім столиком, і починає отакі наміри до знайомства. Ті його швидко відшивають, їм і так весело. Тоді він обертається до нас.

- Е... какь вяс звати? Я є могти вяс угастить?

Ми ні слова сказати не встигли. Синуля вилазить зі свого місця, упирає руки в боки і злобно так говорить:

- Іди додому!!!

Негр застигає в ступорі, дрібний, бачачи, що його не цілком зрозуміли, підходить до мене, кладе руку на плече і каже:

- Мама - МОЯ!!!

Слідом до подруги:

- Настя теж моя!!! А ТИ - іди додому!!!

Сторопів негр знову повертається до іншої компанії. Але не тут то було. Дитина підбігає до них:

- І ця тітка теж моя! І ця! І ця! А ТИ ЙДИ ДОДОМУ!!!

Пішов.

Проржавшиеся дівчата загодували «захисника» солодощами, але історія на цьому не закінчилася.
Через пару тижнів відпочиваємо з тією ж подругою на пляжі і бачимо того самого негра. З радісною усмішкою прямує до нас.

І тут з кущів вилазить синуля. З совком у руці. Мовчки, але грізно дивиться на нього.

- Я поняль. Я є ітіть додому, - сумно видихає негр і йде.
СПРАВЖНІЙ МУЖИК







МАМА


За день до свого народження дитина запитав у Бога:
- Кажуть, завтра мене посилають на Землю. Як же я буду там жити, адже я такий маленький і беззахисний?
Бог відповів:
- Я подарую тобі ангела, який буде чекати тебе і піклуватися про тебе.

Дитина задумався, потім сказав знову:
- Тут на Небесах я лише співаю і сміюся, цього мені достатньо для щастя.
Бог відповів:
- Твій ангел буде співати й посміхатися для тебе, ти відчуєш його любов і будеш щасливий.
- Про! Але як я зрозумію його, адже я не знаю його мови? - запитав дитина, пильно дивлячись на Бога. - А що мені робити, якщо я хочу звернутися до тебе?

Бог м'яко доторкнувся до дитячої голівки і сказав:
- Твій ангел складе твої руки разом і навчить тебе молитися.
Потім дитина запитав:
- Я чув, що на Землі є зло. Хто захистить мене?
- Твій ангел захистить тебе, навіть ризикуючи власним життям.
- Мені буде сумно, бо я не зможу більше бачити тебе...

- Твій ангел розповість тобі про мене все і покаже шлях, як повернутися до мене. Так що я завжди буду поруч з тобою.
У цей момент з Землі стали лунати голоси, і дитина в поспіху запитав:
- Боже, скажи ж мені, як звуть мого ангела?
- Його ім'я не має значення. Ти просто будеш називати його Мама.
МАМА





РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ

РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ
РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ
РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ
РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ







Теплий, маленький клубочок. На моїх руках. Ясноокий янголятко, дивиться в хмари. І напевно щось бачить, що не видно мені. Що думає, напевно. А, може бути, немає. Не розповість. Не вміє - Крихітка поки. Ти ангел мій, моє щастя!!! Донечко моя!!!

Теплий, маленький клубочок. На моїх руках. Ясноокий янголятко, дивиться в хмари. І напевно щось бачить, що не видно мені. Що думає, напевно. А, може бути, немає. Не розповість. Не вміє - Крихітка поки. Ти ангел мій, моє щастя!!! Донечко моя!!!





ПРИГОДИ БДЖІЛКИ МАЙЇ


Немає коментарів:

Дописати коментар

Яндекс.Метрика