Дитина колишнім не буває,
Як не буває колишньої мати...
Помилки юність здійснює,
А зрілість буде виправляти...
Зараз терпіння не в моді...
Ми на емоціях живемо...
І якщо ми вже в розлученні,
Дитини ділимо день за днем...
Ми мстим і помста часом жахлива...
Дитини ховаємо від батька...
Але він не був, це ясно...
Образи потрібно зняти з особи...
І заглянути в очі синочка,
Що хоче тата обіймати.
І подивитися, як хоче донька
«Люблю, татусю» сказати...
А скільки є нікчемних чоловіків,
Що забувають про дітей...
Гріхів, по тяжкості величезних,
Вистачає і у матерів...
Але якщо щось не склалося
У вас з батьком дітей рідних,
То зробіть таку ласку,
Не робіть їх ворогами...
Нехай тато буде кращим самим,
Хоч навіть він пішов до іншої...
Адже ви не стали гірше мамою,
Ставши двічі по любові дружиною? !
Батько хоче бачити сина,
Адже син - його рідна кров...
За онуком плаче, є причина,
Над фото колишня свекруха...
Ось так розлучення відразу
Поставлять бабусям заборона...
Ми відбираємо чиєсь щастя,
Але в цьому користі дітям немає...
Адже для дітей біда велика -
Розлучення, а тому не їх вина...
А ми в серцях за них вирішуємо,
Потрібна їм зустріч, не потрібна...
Але тато колишнім не буває,
Нехай минають дні, роки...
Любов отця не вмирає,
Адже діти - це назавжди...
Немає коментарів:
Дописати коментар