Капець, заснути не можу... тільки вилікували зелені какашки... як виявилося, всі ці краплі до одного місця... ЛІНЕКС допоміг, дитина після обіду заспокоївся, 2 добу з розуму сходили, вже какал прям зеленою водою, бідненька...
Ну вотснова ніч... і знову треники почалися.. эхдень відпочила і знову.. це вже 4я ніч поспіль буде.. а взагалі п'ята =((
Ура я купила мультиварку))зробила рагу))задоволена як слон:-):-)
Девченки написали історії пологів, мені цікаво було прочитати я вирішила написати свою. Вранці був плановий огляд в 40 тижнів я сідала на крісло після цього почало нити внизу живота і тягнути поперек потехоньку. Я подзвонила своїй клієнтці записаної на завтра на 17. 00 і попросила прийти сьогодні на манікюр так як завтра могла бути в пологовому будинку. Живіт і поясницю тягнути не переставало я знала що вже скоро і не знаходила собі місця чоловік був на роботі. У п'ять я взяла свою клієнтку на манікюр сміялися, жартували. Вона побажала легких пологів. До вечора болю посилювалися. У 22. 00 чоловік заснув я не могла, 00. 00 я вже мало не плакала від болю будила чоловіка говорила що не можу терпіти. Все ж терпіли ми до 4 ранку потім почали збиратися і викликали швидку, чоловік вже нервував більше ніж я. Привезли нас в лікарню, в приймачі я була з чоловіком потім його відпустили, він дар мови втратив і здавалося так боятиметься що йому потрібна підтримка більше ніж мені. Мене відвели в родзал і сказали ходити, матка відкрита на 3 пальці. Я ходила до 12 сутички боляче дуже, спати хотілося, мені здавалося що я сплю і ходжу по палаті. У 12. 00 лікар подивився і сказав що матка відкрита на 4 пальці. Прийшла акушерка і зробила дуже болчий укол вниз живота, перейми стали ще сильніше, я вже корчилася від болю на кріслі, то ходила і корчилася. Уколи мені робили кожну годину, перейми були все болючіше і я вже плакала і кричала. Я чула як народжують в сусідніх залах швидше ніж я. Телефон дзвонив то чоловік батьки і друзі я не могла відповідати було дуже боляче, нарешті лікар сказала що можна тужитися, мені здається я тоді вже була, як уві сні нічого не міркувала. Акушерка казала як правильно тужться через потуги 4 сил у мене небуло вони стали допомагати, тиснули на живіт і коли мені здавалося що я зараз помру я почула голос своєї доньки. Я запитала хто там? мені відповіли а кого ви чекали? Дівчинку Звичайно дівчинку Даринку!!! сил не було її поклали мені на живіт і потавили крапельницю. Чоловік продовжував телефонувати медсестра подала телефон і я сказала що народилася Даша. Її зважили і привітали 4050 вага і 53 см. Мене зашили і поставили катетер попісяти я сама не могла. Було болючіше ніж народжувати мені не вірилося що біль пройде. Народила в 17. 10 як раз коли планувала манікюр))) ввечері в 19. 00 нас перевели в палату. Так почалося наше знайомство з доцею. Лікарі та акушери були добрі я не пам'ятаю прізвищ та імен але в 1 міському пологовому будинку, прийняли дуже добре і харашо все пройшло люди ввічливі і я нічого зайвого не платила. поставилися чудово.
Немає коментарів:
Дописати коментар